Ось вирішили ми на вихідних скататися в Сіетл, зайти в музей. Якщо хто не знає то Сіетл є доволі визначним в музичному плані містом, фактично батьківщина гранжу (самі Pearl Jam родом звідси). Отже є тут і музей того самого гранжу, вірніше просто музичний музей (: Причому знаходиться він в одній будівлі з музеєм наукової фантастики (в який ми думаємо заїхати на якихось наступних вихідних). Отже поїхали...


Міст через озеро Вашингтон, кілометрів 20 за моїми враженнями (:




Під'їзжаємо до Сіетла. Абсолютно божевільні розв'язки, суцільні круті гори, на перехрестях зливається по 6-7 доріг іноді (принаймні враження таке склалося), повороти під неймовірними кутами. Важко коротше.



Запаркувалися біля музею фантастики. Виявилося що треба в спеціальному автоматі купувати самостійно талон на парковку (1 година 4$, 2 - 6$, 4 - 8$, ...) і чепляти його на лобове скло. Поки ми як турки дивилися на той автомат якась тітка, що проходила мимо, спитала - вам талон потрібен? Ми кажемо - так. Вона - давайте я вам свій віддам, в мене ще на ньому 6 годин. Добре, а шо за це? Вона - нічого не треба, я все одно їду додому вже. Ось так зекономили 6 долярів (:


Сам музей зверху обшитий дивної форми (та кольорів) конструкцією з листів якогось металу та скла.
 


Це Оленці сподобалася стеля



Ми були в музеї десь о 15.45, а закривався він о 17.00. Тому вирішили у відділ наукової фантастики не йти, а подивитися на музичну частину.


Ось кльова композиція з гітар, висотою в 3 поверхи. Деякі з них мають спеціальні електричны пальцы що затискають струни та смикають медыатором.


Потім ми пішли в зал з караоке автоматами. Також там були студії де на протязі 10 хвилин можна було записати барабани, гітару (вірніше 2), бас, клавіші та вокал. На караоке гітарах навіть пісвічувалися струни та лади де треба було натискати пальцями (ну і на всих інших інструментах також). А в студії інструменти були щзовсім непогані. Ага, ще був стенд з гітарними примочками, там можна було вибрати пісню і під час її відтворення вмикати/вимикати їх та регулювати різні параметри (дісторшн там був Ibanez). Я б там години 4 просидів якби сам був, але Олена витягла мене (:



Далі ми пішли дивитися експозицію гітар усіляких знаменитостей, чорнеток пісень, одяг, тощо. Ось тут нам охорона і сказала що фотографувати всередині не можна (виявляється). Ну і нічого.




Музей закривався і ми вирішили починати їхати додому. Вишка яку ви бачите має на горі оглядову площадку на яку возять ліфти, але ми вирішили якось іншим часом туди дістатися, бо надто вже сильний вітер був внизу, а нагорі мабуть взагалі бр-р-р-р....






Ну і назад без пригод ми не доїхали (: Їхати Сієтлом це вам не селі Редмонд їздити. Успішно проскочили ми потрібний поворот і зайвих миль 7 на північ проїхали (а нам треба на схід було). Потім лише за допомогою GPS знайшли дорогу до свого хайвею. Трафік там просто божевільний. Н-рядні дороги на декількох рівнях одночасно перетинаються під самими неймовірними кутами. Жах просто!

Ну і на під'їзді до Редмонда почав лити дощ, а в самому Редмонді, як завжди, нас зустріла злива (:

₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴
А це бонус тим хто таки дочитав! (: Сьогодні тепло (десь +10) і з'явилися на вулиці люди у шортах та футболках. Нарешті почала жовкнути непристойно зелена трава. А на футбольному полі гуляли крикливі чаплі та велетенськи чайки.

created by picasa2html

Побачимося!