Група яка майже представляє собою цілий стиль. І стиль цей - такий мутант як folk-thrash.

Чесно кажучи від треша практично нічого нема, а є такий собі фолк-хард-рок. Тим не менш дуже подобається. Слухаю цей диск вже давно, все ніяк руки не доходили написати. Можна було б порівняти з Ді Апокаліптішн Вершниками від яких відняли металеву складову. Але я не буду нагліти і таке казати (:

Японський black thrash, що автоматично означає "крутотєнь невимовна". Рельно класний музон, реально класний блеко-треш (а там справді змішані ці два несумісні стилі), але при цьому японський з перших же нот (:

Не дивлячись на те що в більшості випадків коли японці грають метал це виходить доволі смішно, але смішно в позитивному плані. Хоча нойз у них все ж таки краще виходить, тим не менш є справжні перли. Як ось цей, наприклад.

Суперовий thrash metal.
Чимось невловимо нагадує Slayer 90х років. Гарний коротенький альбомчик (4 пісні, 14 хвилин). Залік, без питань.

Якщо для вас thrash часів розквіту Slayer, Sodom, Anthrax, Kreator, Exodus та інших не порожній звук - то і ці звуки саме для вас.

Пишуть що це Groove/Thrash Metal. Не знаю.

Щось зовсім не пішло, мабуть через погану якість оцифровки що в мене була ):
Якийсь прям doom thrash.

Це можна назвати як завгодно, але це класно. Найчастіше команду обзивають thrash-opera, але можна почути і такі класифікації як progressive thrash metal (фіг там! не існує такого стиля), або це якось чудернацько.

Ну думаю зрозуміло що команда (вірніше збіговисько студійних музикантів) грає щось епічно-монументальне, з присмаком "живої класики" і все це на базі якісного speed/thrash metal. Одна з найкращих команд з тих що грають мІтал взагалі.

Жвавий death thrash  з рок-н-рольним духом (:

Ні, насправді, дуже приємно. І швидко і ритмічно і мелодійно, і чепляє місцями. Все шо треба для романтичного вечора під проливним льодяним дощем з факелом/коктелем Молотова у руці, який ось-ось полетить у вікно поганих людей (:

Дуже легкий і прозорий thrash metal, скоріше навіть суміш speed metal та heavy metal. Чомусь одразу згадується початок 80х (в плані музики яка тоді з'явилась).

Але сподобалось.

Не надто важка, але надзвичайна приємна в прослуховуванні суміш мелодійного techno/progressive death з thrash metal.

Ідеально підходить в якості фонової музики при тайпанні нового куду (: Слухаю із задоволенням.

Гм, щось таке незрозуміле і місцями навіть нудне від патріархів thrash metal ): Після першого прослуховування склалося враження що найкраще в цьому диску це обкладинка.

Трохи розчарований почав слухати ще раз. Насправді найкращі пісні (що реально починають заводити) чомусь опинилися в кінці диска. Це добре що я такий терплячий і 1) дослухав до кінця і 2) сильно поважаю цю команду щоб зопалу витерти альбом.

Засмучений, але вирішив поки залишити на винті.

Качовий бразильський thrash. Причому "бразильський" в даному випадку є вироком. (:

Ні, я не хочу сказати що схоже на Sepultura, але щось невловиме бразильське таке присутнє. Ну і взагалі суміш Бразилії з thrash metal завжди дає дуже непогані результати. (:

Важкі ріфи, без кришталевої чіткості німецького чи ранньо-американського трешу, але і не такі розмазані як у славетних представників цієї ж країни.

Свого часу прочитав дуже багато схвальних відгуків, через що і вирішив послухати. Виявляється ця команда дуже відома, а я щось нічого про них не чув ): Щож поробиш, пробіли в освіті.

Це така м'яка і мелодійна суміш power metal та thrash metal, але не зважаючи на всю м'якість зовсім не нудна і не "дівчача" музика. Доволі цікаво, жваво, мелодійно і захопливо. За моєю власною шкалою десь на 4 (:

"Акуратний" death thrash який весь час намагається скатитися в thrash, але йому для цього не вистачає важкості. (: З іншого боку немає відчуття thrash'овості коли здається що ось-ось почнуть кришитися зуби і стіни.

Цілком пристойно-забойно.

Thrash у виконанні японців (!!!). Вже сам по собі цей факт повинен привертати увагу. А на додачу ще й музон дуже кльовий. Я б не сказав що це чистий треш. Тут багато спід і хеві метала і взагалі дуже все мелодійно, хоча і швидко.

Суперовий вокал - співаючий (а не оручий що характерно для треша), і такий з надривом, трагічний. Особливо прикольно коли співають в декілька голосів - такий плаваючий голос виходить.

Коротше рекомендую любителям класичного металу.

Класичний "ранньо-американський" thrash. Тобто щось дуже близьке до heavy metal.

Непогано, але нуднувато трохи.

А хотілося б вам почути як би звучала Металіка якби вони тільки ось-ось почали свою музичну діяльність? Ця команда саме і показує як. Беремо Металіку 1984 року, трохи пом'якшуємо звук, додаємо зовсім трішечки новомодної ню-металевості і все.

Здавалося б повинно було викликати ностальгію, але ні. Не буду казати що погано, але треба дійсно любити такий м'який напів-треш напів-хеві-метал щоб із задоволенням слухати даний диск.

Просто поповнення колекції (: Класика, шо скажеш. На диску купа "бонусів" у вигляді кльових пісеньок.

Швидко і мізкодробильно, як завжди. Німці на висоті.

Саме час слухати трешеві обробки новорічно-різдв'яних мелодій і пісеньок від "пивних" німців (: Весело і святково!

Ну то будьмо!

Просто продовжую збирати колекцію класики трешу (:

sic!

Стара школа, непошитні принципи і всьо таоє... (: Такий собі класичний треш з трохи порожнім звуком, але головне то ріфи, ріфи... і швидкість, швидкість... Жартую (:

На цей раз все трохи повільніше (тяжіє до хеві), але так зарифовано кльово.